Практична робота:
«Середньовічні школи та університети. Життя
середньовічного студента»
Завдання 1. Карл Великий заснував при центрах єпископств школи, де готували освічених людей для управління державою. Він видав ряд капітуляріїв, що стосувалися навчання.
Прочитайте текст документів 1 і 2, та дайте письмову відповідь на запитання:
1) Кого й де навчали читання в середні віки?
2) Хто, на думку Карла Великого, міг здобути освіту?
3) Як король радив ставитись до книг?
Текст 1. Із «Капітулярія про заняття науками Карла Великого» (787 р.)
Нехай буде відомо… благочестю вашому (про нижченаведене): спільно з вірними нашими визнали ми за корисне, щоб у єпископствах і в монастирях, христовим піклуванням нам ввіреним для управління, крім дотримання статутів чернечого життя.., були старанні і в навчанні наук кожного, хто, в міру своїх здібностей, з божою допомогою, зможе вчитися. Бо, оскільки дотримання монастирських статутів береже чистоту правил, остільки навчання і вчення упорядковує й прикрашає слова мови. Ті ж, хто прагне догодити богові праведним життям, нехай не нехтує догоджати йому і правильною мовою.
Текст 2. Із Капітулярія «Загальне напучування» Карла Великого (789 р.).
Нехай засновуються школи для навчання хлопчиків читання. Псалми, ноти, посібники зі співів та лічби, граматики і богослужебні книги в монастирях та єпископствах повинні бути виправлені. Бо часто буває, що деякі, бажаючи молитись богові, погано моляться з невиправлених книг. І не дозволяйте хлопчикам вашим псувати їх, читаючи й пишучи. Якщо ж буде потреба переписати Євангеліє, Псалтир чи молитовник, хай переписують їх якнайстаранніше люди зрілого віку.
Завдання
2. Ознайомтесь з текстом підручника ( український стор. 153, російський стор. 136) і виконайте завдання:
Заповніть схему рівнів навчання в середньовічних школах.
Завдання 3. Ознайомтесь з текстом і виконайте завдання:
1) Випишіть місця розташування та дату заснування зазначених у тексті перших університетів.
2) Заповніть таблицю:
Ступінь
Предмети,
що вивчаються
Значення
3) Дайте відповіді на запитання:
а) Які факультети існували в середньовічних університетах та яка тривалість навчання?
б) Яку мову використовували при навчанні в університетах?
в) Поясніть поняття: «лекція», «диспут», «студент»
Ініціаторами заснування університетів виступали, як правило, вчені, які були незадоволені тим, що церковні школи ігнорували нові знання, оскільки вони не відповідали догматам віри. Середньовічна вища школа мала зазвичай такі факультети: юридичний, медичний та філософський (богословський). Але якщо підготовка майбутнього медика чи юриста продовжувалась 5-6 років, то на філософському факультеті навчання велось цілих 15. Заняття в університеті мали назву лекції — їх читали професори латинською мовою, лекції доповнювалися диспутами (обговорення). Учні називались студентами, що з латинської означає старанно вчитися. Серед перших були засновані університети в Болоньї (1158 р. , Італія, Став визнаним центром юридичної науки. Одним із ректорів університету був українець-русин за походженням Юрій Дрогобич. До Болонського університету приймали вчитися жінок), Оксфорді (1168 р. , Англія), Кембриджі (1209 р. , Англiя), Парижі (1253 р. , Франція), Празі (1348 р. , Чехія), Кракові (1364 р. , Польща) та iн. Перед тим як вступити до одного з факультетів, студент повинен був закінчити артистичний факультет, який був підготовчим i виконував роль середньої школи (термін навчання – 6-7 років). Там вивчали «сім вільних мистецтв» («артис» латиною – «мистецтво»). Студенти факультету мистецтв вважалися "школярами", тому їх дозволялося шмагати різками за непослух і лінощі. На інших факультетах фізичні покарання не практикувалися. Система вільних мистецтв складалась з двох рівнів. Перший ступінь – граматика (навчання грамоти), риторика (вміння правильно будувати фразу), діалектика (вчили робити правильні висновки з посилок). Другий ступінь –
арифметика (зводилася до чотирьох основних дій), геометрія (переважно вивчали властивості поверхні – землемірне мистецтво), астрономія (вивчали розташування сузір’їв, щоб вміти обчислювати перехідні свята християнського календаря) , музика (вивчення церковного співу).
---------------------------------------------------------------------------------
Практична робота:
«Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента»
Завдання 1. Карл Великий заснував при центрах єпископств школи, де готували освічених людей для управління державою. Він видав ряд капітуляріїв, що стосувалися навчання.
Прочитайте текст документів 1 і 2, та дайте письмову відповідь на запитання:
1) Кого й де навчали читання в середні віки?
2) Хто, на думку Карла Великого, міг здобути освіту?
3) Як король радив ставитись до книг?
Текст 1. Із «Капітулярія про заняття науками Карла Великого» (787 р.)
Нехай буде відомо… благочестю вашому (про нижченаведене): спільно з вірними нашими визнали ми за корисне, щоб у єпископствах і в монастирях, христовим піклуванням нам ввіреним для управління, крім дотримання статутів чернечого життя.., були старанні і в навчанні наук кожного, хто, в міру своїх здібностей, з божою допомогою, зможе вчитися. Бо, оскільки дотримання монастирських статутів береже чистоту правил, остільки навчання і вчення упорядковує й прикрашає слова мови. Ті ж, хто прагне догодити богові праведним життям, нехай не нехтує догоджати йому і правильною мовою.
Текст 2. Із Капітулярія «Загальне напучування» Карла Великого (789 р.).
Нехай засновуються школи для навчання хлопчиків читання. Псалми, ноти, посібники зі співів та лічби, граматики і богослужебні книги в монастирях та єпископствах повинні бути виправлені. Бо часто буває, що деякі, бажаючи молитись богові, погано моляться з невиправлених книг. І не дозволяйте хлопчикам вашим псувати їх, читаючи й пишучи. Якщо ж буде потреба переписати Євангеліє, Псалтир чи молитовник, хай переписують їх якнайстаранніше люди зрілого віку.
Завдання
2. Ознайомтесь з текстом підручника ( український стор. 153, російський стор. 136) і виконайте завдання:
Заповніть схему рівнів навчання в середньовічних школах.
Завдання 3. Ознайомтесь з текстом і виконайте завдання:
1) Випишіть місця розташування та дату заснування зазначених у тексті перших університетів.
2) Заповніть таблицю:
|
Ступінь
|
Предмети,
що вивчаються
|
Значення
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3) Дайте відповіді на запитання:
а) Які факультети існували в середньовічних університетах та яка тривалість навчання?
б) Яку мову використовували при навчанні в університетах?
в) Поясніть поняття: «лекція», «диспут», «студент»
Ініціаторами заснування університетів виступали, як правило, вчені, які були незадоволені тим, що церковні школи ігнорували нові знання, оскільки вони не відповідали догматам віри. Середньовічна вища школа мала зазвичай такі факультети: юридичний, медичний та філософський (богословський). Але якщо підготовка майбутнього медика чи юриста продовжувалась 5-6 років, то на філософському факультеті навчання велось цілих 15. Заняття в університеті мали назву лекції — їх читали професори латинською мовою, лекції доповнювалися диспутами (обговорення). Учні називались студентами, що з латинської означає старанно вчитися. Серед перших були засновані університети в Болоньї (1158 р. , Італія, Став визнаним центром юридичної науки. Одним із ректорів університету був українець-русин за походженням Юрій Дрогобич. До Болонського університету приймали вчитися жінок), Оксфорді (1168 р. , Англія), Кембриджі (1209 р. , Англiя), Парижі (1253 р. , Франція), Празі (1348 р. , Чехія), Кракові (1364 р. , Польща) та iн. Перед тим як вступити до одного з факультетів, студент повинен був закінчити артистичний факультет, який був підготовчим i виконував роль середньої школи (термін навчання – 6-7 років). Там вивчали «сім вільних мистецтв» («артис» латиною – «мистецтво»). Студенти факультету мистецтв вважалися "школярами", тому їх дозволялося шмагати різками за непослух і лінощі. На інших факультетах фізичні покарання не практикувалися. Система вільних мистецтв складалась з двох рівнів. Перший ступінь – граматика (навчання грамоти), риторика (вміння правильно будувати фразу), діалектика (вчили робити правильні висновки з посилок). Другий ступінь –
арифметика (зводилася до чотирьох основних дій), геометрія (переважно вивчали властивості поверхні – землемірне мистецтво), астрономія (вивчали розташування сузір’їв, щоб вміти обчислювати перехідні свята християнського календаря) , музика (вивчення церковного співу).
---------------------------------------------------------------------------------
ВІКІНГИ
Географічне положення
і природно-кліматичні умови Скандинавії.
План характеристики
|
Характеристика
|
Місце розташування
|
Скандинавський та Ютландський
півострови
|
Клімат
|
Холодний — сніг, холодні вітри
|
Річки
|
Невеликі річки в горах Скандинавії
|
Моря
|
Балтійське, Північне
|
Основні заняття населення
|
Мисливство, рибальство, скотарство,
торгівля
|
v Хто такі нормани
Нормани («північні люди»);
вікінги — вожді (пізніше так стали називати всіх норманів);
нормани: шведи, ісландці, норвежці, данці.
v Причини походів вікінгів
- Перенаселення та відсутність необхідної землі;
- військова здобич;
- міжусобні війни між родами;
- ослаблення європейських країн через феодальну роздробленість;
- розшарування населення, виділення військової знаті на чолі з конунгами (вождями);
- традиції успадкування — лише старший син успадковував батьківське майно, решта сподівалися на вдачу і силу;
- розвиток мореплавства: наявність легких, швидкісних кораблів — дракарів, що вільно долали простори морів, океанів і річок.
НАПРЯМИ ПОХОДІВ ВІКІНГІВ
v
Атлантичний напрямок
Ісландія, Гренландія, Америка;
860 р. — початок заселення Ісландії («країна
криги»);
984 р. — Ейрік Рудий досяг Гренландії;
близько 1000 р. — нормани на чолі з Лейвом
Щасливим відкрили Америку (пізніше залишили ці поселення).
v
Європейський напрямок
Британські острови, Західна і Південна Європа;
793 р. — перші напади на Англію;
871—901 рр. — Альфред Великий організовує оборону
Британських островів;
Х ст. — об’єднання Англії;
1066 р. — нормандське завоювання Англії
Вільгельмом Завойовником (герцогом Нормандії);
захоплення Франції (вікінги по річках доходили до
Парижа);
911 р. — заснування Нормандського герцогства
(північ);
захопили Сицилію та Південь Італії — заснували
Королівство Обох Сицилій;
829 р. — похід об’єднаних сил вікінгів.
v
Східний напрямок
Русь, Візантія, арабські володіння;
на Русі називали варягами;
шлях «із варягів у греки» — річками спускалися у Чорне
море;
Волгою діставалися Каспійського моря;
наймалися на службу до руських князів та візантійських
імператорів.
Виникнення
скандинавських держав
Походи вікінгів сприяли зародженню державності серед
норманів: розпад родоплемінних відносин та посилення ролі військових вождів
(конунгів) привели до утворення держав.
Однією з перших виникає держава у Данії. Сприятливі
природні умови, наближеність до Європи сприяли зміцненню влади та
державотворенню. У другій половині Х ст. Гаральд Синьозубий остаточно
об’єднує данські племена під своєю владою.
У Норвегії процес утворення держави
розпочався наприкінці ІХ ст., коли конунгу Гарольду Прекрасному вдалося підкорити
більшість племен Норвегії. Проте остаточне об’єднання норвежців відбулося на
початку ХІ ст., і невдовзі вони опинилися в складі Північної держави
данського короля Кнута Могутнього. Тільки після смерті нащадка Кнута Норвегію
очолив Харальд Хардрад, якого називали «Суворий правитель».
У Швеції утворення єдиної держави
відбулося за часів правління Олафа Скьотконунга, коли із двох шведських держав
утворилася одна. Проте влада короля була досить слабкою.
---------------------------------------------------------------------------------
ПОВТОРЕННЯ
I этап.
«Хронология».
а) завоевание Англии;
б) правление Юстиниана
в) окончание Столетней войны;
г) образование единого Испанского королевства;
д) Захват Константинополя
крестоносцами;
е) Великая хартия вольностей.
ж) завоевание Константинополя
турками;
з) зарождение ислама;
и) образование английского
парламента;
к) начало Столетней войны;
л) завершение Реконкисты;
м) «Золотая булла»
ІІ этап
«Портретна галерея».
1. Цей німецький імператор вкотре намагався
підпорядкувати собі Папську область й затвердитися в Італії. Він діяв жорстоко
й брутально. Коли Мілан відмовився коритися владі імператора, то він обложив
місто. Після дворічної облоги Мілан був
узятий. Місто зруйновано, його площа зорана плугом і посилана сіллю на знак
того, що місто ніколи більше не відродитися.
2. Цей король почав збирання французьких земель.
Він не приєднував нових територій, наводив лад у власних володіннях — вступив у
боротьбу з французькими сеньйорами. Будував фортеці, спалював замки непокірних
феодалів, карав грабіжників.
З. Цей король мав мінливу вдачу: він міг бути відкритим і
щедрим, але коли впадав у гнів, то перетворювався на розлюченого злобного тирана.
Він володів шістьма мовами, правда, не знав англійської. Він мав прекрасну
пам'ять та обширні знання, був невтомний у справах і повний рішучості боротися
з непокірними феодалами. Для зміцнення своєї влади провів реформи: запровадив
суд присяжних, увів новий податок — «щитові гроші», призначив шерифів.
4. Хлопчик виховувався у
будинку свого діда. З дитинства він був познайомився з караванною торгівлею. У
караванних поїздках він із зацікавленістю слухав розповіді християн та іудеїв.
Він любив самотність і благочестиві роздуми, часто йшов один до сусідніх з
Меккою гір. Коли йому виповнилося 40 років, йому було перше видіння.
ІІІ этап Про що йдеться?
1.Яку мову й чому називали «латиною Сходу»?
2. Цю людину мусульмани могли назвати
істинно віруючою, тому що вона суворо слідувала розпорядженням, що
регламентують життя правовірного. Про
які розпорядження йдеться?
3. Цей лист вважався магічним. Люди висікали його на
камені та залізі. Вважалося, що такий напис може захистити від хвороби,
допомогти у бою. Про які написи йдеться?
4. Цей документ був прийнятий в результаті боротьби
короля і баронів. Король підписав цю грамоту і скріпив її своєю печаткою. Деякі
дослідники називають цей документ першою у світі конституцією. Про який
документ йдеться?
ІV этап Текст з пропусками.
1.Центральна Італія перебувала в руках римських пап та
мала назву_
області.
2. Найбільш розвиненою областю Італії був_країни.
3.Тут знаходилися
найбільші міські республіки: Венеція,__, Флоренція.
4. Ці міста називали_.
5. Влада у Венеції належала_, обраному довічно.
6.Головним заняттям жителів була торгівля й ремесло.
Купці Венеції контролювали всю торгівлю на Адріатичному та у східній
частини_моря.
V етап Логічний ланцюжок. Що зайве.
Логічний ланцюжок. Що зайве? Свій вибір поясніть.
а) Патріарх, єпископ, ваганти, церква.
б) Іслам, Коран, альбігойці, халіф.
в) Католіцизм, сага, схизма, православ'я.
г) Шаріат, Коран, францисканці, шиїти.
д) Хрестоносці,
духовно-рицарські ордени, готика, Гроб Господній.
VI етап Понятійний.
Реконкиста
«Жакерия».
Хартия
«Щитовые деньги».
VII етап Парламент.
Виписати особливості французького та англійського парламентів.
ІХ етап Історичні події
Період, причини та наслідки:
Хрестових походів
Арабських завоювань
Цікаво ;) Дякую.
ВідповістиВидалити